Кількість музичних тем у творі залежить від його жанру, стилю, форми та творчого задуму композитора. У музичній композиції "тема" є основним елементом, навколо якого розгортається розвиток твору.
Ось кілька основних прикладів, які допоможуть зрозуміти, як варіюється кількість музичних тем:
Однотемність
У деяких творах використовується лише одна тема, яка розвивається і варіюється протягом усього твору. Наприклад, у фугальних формах (як у "Хорошо темперированном клавірі" Йоганна Себастьяна Баха) часто одна тема є основою для всього музичного матеріалу, хоча вона може бути представлена в різних тональностях, регістрах і ритмічних варіаціях. Це також типово для монотематичних сонатних форм.
Дві теми
У творах, написаних у сонатній формі, зазвичай присутні дві основні теми: головна (перша тема) та побічна (друга тема). Ці теми можуть контрастувати за характером, ритмом або тональністю. Наприклад, у симфоніях Людвіга ван Бетховена або Вольфганга Амадея Моцарта часто можна чітко простежити дві основні теми.
Три і більше тем
Деякі складніші музичні форми, такі як рондо або варіації, можуть містити більше трьох тем. Для рондо характерна структура повторення (наприклад, A-B-A-C-A), де кожна нова секція представляє нову тему. У варіаціях, навпаки, є одна основна тема, але вона трансформується в різних стилях і обробках.
Тематичне багатство
У великих творах, таких як симфонії, опери або увертюри, може бути багато тем. Наприклад, у симфонії Густава Малера чи Ріхарда Штрауса можна знайти кілька основних і допоміжних тем, які переплітаються й розвиваються протягом усього твору. В оперних творах, таких як "Кармен" Жоржа Бізе чи "Травіата" Джузеппе Верді, кожен персонаж або важливий момент може мати свою власну тему (лейтмотив).
Лейтмотиви
У музиці пізнього романтизму, особливо у творчості Ріхарда Вагнера, використовуються лейтмотиви — короткі музичні ідеї, що асоціюються з певними персонажами, емоціями або ідеями. Кількість таких тем може бути дуже великою, залежно від масштабу твору.
Отже, кількість музичних тем може варіюватися від однієї до багатьох залежно від форми, жанру та художнього задуму композитора. У кожному конкретному випадку композитор обирає, скільки тем потрібно для вираження його ідеї та створення цілісності твору.